EnglishFrenchGermanPolishRussianUkrainian

Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам

19 апреля 2018 - Администратор

Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі

У щорічному рейтингу Doing Business, який готує група Світового банку, Україна посідає 80-е місце в ренкінгу простоти ведення бізнесу (між Сан-Марино та Боснією і Герцеговиною). Це на три позиції вище, ніж минулого року. У подібних глобальних рейтингах інвестиційної привабливості враховуються такі показники, як ВВП, проведення реформ у країні і т.д. Хоча самі іноземні інвестори, які приходять в Україну, часто приймають рішення на підставі абсолютно інших даних. Перш за все ─ інформації, яка стосується безпосередньо їх особисто.

На Економічному форумі «Європа – Україна», який пройшов наприкінці січня, кореспондент Forbes поспілкувався з інвесторами з Німеччини, Франції, Польщі та інших країн, дізнавшись, що їм особисто заважає працювати в Україні і з яких причин вони відмовляються від інвестицій у нашу країну?

Майже ніхто зі співрозмовників Forbes не назвав збройний конфлікт на Сході причиною, через яку вони відмовилися від інвестицій в Україну. Іноземці звертають увагу на зовсім інші фактори.

На першому місці ─ проблема захисту прав власності. Навіть купивши, наприклад, будівлю, не можна бути впевненим, що її не заберуть. Всі пам'ятають, як у 2007 році в офісній будівлі «Міленіум» на вулиці Володимирській в Києві розгорівся скандал: група «Приват» намагалася виселити з цього офісу ТНК BP, у якої був підписаний договір оренди на кілька років вперед. Структури «Привату» організували чорну рекламну кампанію: коли вранці співробітники ТНК ВР прийшли на роботу, в холі офісу вони побачили рекламу «Траурної незалежної компанії. Похоронне бюро», з вінками, на яких були написані імена співробітників енергокомпанії.

Інший приклад ─ французький винороб Крістоф Лакарен відкрив бізнес у Шабо Одеської області. Він орендував землю у пайовиків на 15 років. Але місцеві жителі, як за своєю ініціативою, так і за намовою забудовників, які надумали будуватися на місці виноградників, минулого року викорчували більшість рослин, у тому числі рідкісні багаторічні сорти винограду, які для галузі безцінні.

Друга проблема ─ дозвіл на тимчасове перебування в країні, який необхідний представникам інвесторів і самим інвесторам. Такий дозвіл видається терміном на рік, і його необхідно постійно оновлювати. Так, згідно з правилами МЗС, громадяни з більшості країн ЄС можуть перебувати на території України 90 днів зі 180 взагалі без візи. Але для інвесторів і їхніх представників ці умови не підходять: їм для ведення бізнесу потрібен дозвіл на тимчасове перебування.

При продовженні цього дозволу іноземці стикаються з різними ситуаціями, в тому числі дикими для західного світу. Більше того ─ інформація про те, що дозвіл на тимчасове перебування потрібно щороку продовжувати, може стати причиною відмови від рішення вкладати гроші в Україну. Адже якщо через рік у інвестора не буде гарантії, що йому нормально продовжать всі документи щодо перебування в країні, то хто захоче в таку країну інвестувати?

Про цю проблему знають у парламенті. У жовтні 2016 року в першому читанні вже було прийнято законопроект про зменшення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій (щодо скасування реєстрації іноземних інвестицій та внесення змін до правил працевлаштування і тимчасового перебування іноземців). Поки що інвестори чекають, чи буде документ прийнято у другому читанні. Forbes запитав декількох депутатів, авторів законопроекту № 4541, про майбутнє лібералізації правил для інвесторів. Але ніхто зі співрозмовників видання, співавторів законопроекту, не зміг з першого разу згадати цей документ.

Далі ─ інвестори говорять про високу забюрократизованість процедури отримання дозволу на роботу. Такий документ можна чекати 3-4 місяці, а при «сприянні» конкурентів його можуть взагалі не видати, наприклад, топ-менеджеру іноземного підприємства, викликавши проблеми в інвестора.

Наступна проблема ─ неможливість нормально репатріювати капітал. Всі заходи, які вживаються з метою не допустити виходу грошей за кордон, в результаті виявляються неефективними ─ але ставлять бар'єри перед інвесторами, які не можуть нормально повернути вкладені в Україну кошти. «НБУ вже заявив про підготовку закону «Про валютну лібералізацію». Такий закон дуже своєчасний, і зрозуміло, що всі валютні обмеження негативно вплинули на можливість залучення інвестицій у країну в останні роки», ─ підкреслює екс-член Ради Національного банку України Василь Горбаль.

«Валютне законодавство ─ застаріле, воно не стимулює ринок, а його реформування йде дуже повільно. Інвестори мають доступ, наприклад, до оглядів МВФ по кожній країні. І коли представники української влади починають розповідати інвесторам про свої наміри, а інвестори бачать оцінку МВФ реального стану справ, невизначеність зберігається. Тоді всі ризики країни, включаючи валютні, кредитні ризики і так далі, стають перешкодою для прийняття рішення про інвестиції в Україну», ─ пояснює глава Ради банківської асоціації НАБУ Роман Шпек.

На побутовому рівні іноземці весь час стикаються з труднощами навколо адміністративних послуг: від оформлення прописки, оренди житла, реєстрації автомобіля і тому подібного. «Майже всі побутові питання в Україні високо корумповані, і вирішити їх у законодавчому полі часто неможливо», ─ зазначає президент адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. За його словами, неможливо без компаній, які знаходяться в полі інтересів когось із чиновників, оформити ту чи іншу дозвільну документацію. Необхідно постійно звертатися до посередників.

Також співрозмовники Forbes відзначали такі мінуси, як низький рівень знання англійської мови, навіть у Києві, труднощі з відкриттям рахунків для нерезидентів, за якими потрібне постійне підтвердження кожної транзакції, хоча для українців таких обмежень немає.

«Капіталовкладення іноземців будуть можливі тоді, коли національні підприємці вкладають свій капітал у національну економіку. Для них це найголовніший орієнтир. Якщо немає національних інвестицій, то ніколи не прийдуть і іноземні інвестиції», ─ резюмує екс-глава Ради НБУ і колишній радник президента України Леоніда Кучми Анатолій Гальчинський.

forbes.

Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!