День знижок. Портові збори в Україні буде знижено

Міністерство інфраструктури закінчує узгодження з Адміністрацією морських портів України (АМПУ) поетапного зниження портових зборів .

Про це 31 січня 2017 року заявив міністр інфраструктури Володимир Омелян на зустрічі з бізнесом, організованій Європейською бізнес-асоціацією.

За словами міністра, остаточне рішення буде прийнято до квітня поточного року. "Зараз йде обговорення, чи варто знижувати портові збори відразу, чи зробити це в два етапи", - пояснив Омелян. Такий крок необхідний для зниження різкого падіння доходів АМПУ, яка отримує ці збори.

Міністр зазначив, що, найімовірніше, зниження зборів проходитиме у два етапи. Перше скорочення на 30% буде в цьому році, а друге 30-відсоткове зниження буде у 2018-му.

Питання про високі портові збори обговорюється вже давно. Адже вартість суднозаходу в український порт набагато вища, ніж у наших сусідів по Чорному морю. Це знижує конкурентоспроможність портів для транзитних вантажів, а також підвищує вартість логістичних витрат українських експортерів та імпортерів, розповідає консультант Центру транспортних стратегій Андрій Ісаєв.

Він наводить приклад порівняння з Австралією, де вартість суднозаходів нижча. У результаті австралійська руда нижча на $1,5-2 за тонну на світовому ринку, що значно знижує конкурентоспроможність українських експортерів.

Рішення про зниження зборів прийнято під тиском учасників ринку. Тимчасово виконуючий обов'язки начальника Херсонського порту Андрій Соколов зазначає, що отриманий у минулому році додатковий прибуток АМПУ все одно не змогла витратити через політичні проблеми.

Варто відзначити той факт, що вартість суднозаходу в українські порти на 35-50% вища, ніж у Констанці (найбільший морський порт Румунії і другий на Чорному морі) або болгарських портах, зазначає Ісаєв.

Як приклад експерт навів практику справляння портових зборів для умовного 300-метрового контейнеровозу місткістю 6500 TEU. "Для такого судна портові збори в гаванях України складуть трохи менше ніж $100 тис., тоді як у портах Румунії і Туреччини - більше ніж 50 тис. доларів, в Італії - близько 35 тис. доларів, у Греції та Єгипті - трохи більше ніж 20 тис. доларів", - повідомив НВ Бізнес в.о. керівника АМПУ Райвіс Вецкаганс.

У довгостроковій перспективі такий крок може підвищити конкурентоспроможність українських портів для транзиту. А також знизить логістичні витрати наших експортерів та імпортерів. Але тут є й зворотний бік медалі. Знижені портові збори в підсумку можуть просто збільшити прибуток експортерів і не призвести до інвестицій у порти. Адже в кожної групи товарів на експорт є свій поріг збільшення рентабельності, який призводить до збільшення обсягів виробництва. "Зниження витрат на 50% на тонні металу не призведе до значного збільшення експорту", - пояснює Соколов.

Варто врахувати і той факт, що пару років тому імпортний фрахт з Китаю впав майже в 10 разів (більше ніж $2 тис. на контейнері). У підсумку ринок продовжував падати через зниження попиту. І зниження ціни на перевезення не справило належного впливу. Тобто ринок був не настільки чутливий до ціни перевезення, яка становила лише малу частку в ціні товару. "Точно так само по зернових вантажах, металу, ЗРК, вугіллю", - пояснює тимчасово виконуючий обов'язки начальника Херсонського порту.

З іншого боку, якщо спиратися на зарубіжний досвід, то під великі програми розвитку портів завжди залучаються зовнішні кошти (кошти інвесторів, кредити). Такі програми не фінансуються за рахунок портових зборів. "Інша справа, що необхідно законодавчо заборонити нецільове використання коштів, отриманих від портових зборів, і жорстко контролювати їхні витрати", - упевнений Ісаєв.

Сьогодні міжнародні експертні організації, портовий бізнес, Мінінфраструктури роблять акцент на зниження портових зборів за допомогою впровадження Методики розрахунку цих ставок портових зборів. "Це тривалий і складний процес, який багато в чому вирішить проблему, але не є панацеєю від усіх бід", - говорить Вецкаганс. За його словами, методика – це тільки перший крок до розробки принципово нового "порядку" нарахування та розрахунку ставок портових зборів. "Його розробка і практичне впровадження, а також комплексне вирішення логістичних проблем шляхом синергії зусиль портів, стивідорного бізнесу, залізниці – ось те, що дійсно дозволить вирішити проблему повернення транзитних і збільшення імпортних та експортних вантажопотоків", - констатує в.о. керівника АМПУ.