1 листопада у ВЦ «КиївЕкспоПлаза» дирекція міжнародної виставки «АгроКомплекс 2017» разом з партнерами проводить конференцію «Від виживання до розвитку. Успішний досвід використання інструментів кооперації та фінансово-кредитних інститутів».
В одному місці будуть комплексно представлені програми підтримки малого фермерства, успішні кейси сільськогосподарської кооперації, в тому числі зернової та енергетичної, повідомляє propozitsiya.com з посиланням на інформацію організатора.
Останні декілька років малі та середні (МСФ) фермери активно декларуються як цільова аудиторія «Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки». Така концентрація уваги на невеликих виробниках зовсім не випадковість, адже поряд із великими господарствами та агрохолднгами, які обробляють близько 40% орної землі, МСФ продукують більше половини аграрної продукції країни. Поряд із цим, господарства населення та фермери є більш зацікавленими у розвитку сільських територій та забезпечують значний рівень зайнятості сільського населення, в першу чергу через самозайнятість.
За статистикою, в 2016 році валове виробництво сільгосппродукції становило 254 640,5 млн грн. З них господарствами населення та фермерськими господарствами спродуковано 51,7% (43% та 8,7% відповідно).
У розрізі галузей малі та середні виробники спеціалізуються на трудомістких галузях: виробництво картоплі, овочів, баштанних продовольчих культур та плодово-ягідних культур. В 2016-му цією категорією господарств було вирощено 98,4% всієї картоплі.
На 2016 рік господарствами населення у вартісному вираженні було вироблено 54,4% валової продукції тваринництва. Якщо говорити про натуральні показники (т живої маси), у малих та середніх господарствах сконцентровано 76,84% вирощеного поголів’я ВРХ, 45,5% - свиней, 93,95% - кролів та 94% - овець і кіз.
Попри те, що малі та середні виробники продукують значну частку агропродовольчих ресурсів, існує низка стримуючих факторів, які впливають на показники економічної ефективності та модернізацію виробництва. Серед них: зростання вартості матеріальних витрат, в т. ч. насіння та посадкового матеріалу, добрив, кормів, паливно-мастильних та енергетичних ресурсів; значна трудомісткість галузей, на яких спеціалізується дана категорія господарств; недостатня кількість оборотного капіталу; обмежені можливості залучення великих інвестицій на будівництво складських та холодильних комплексів, впровадження інноваційних ресурсозберігаючих технологій, оновлення сільськогосподарської техніки, встановлення поливальних установок;
відсутність ринкової прозорості у формуванні збутової ціни, недосконалість логістичних ланцюгів та ін.
©Пропозиція
