Лобісти агрохолдингів ведуть підтривну роботу в ВРУ, - експерт

Поки ВРУ шукає в собі сили повернути селянам колись відібрану у них землю, великі агрогосподарства не марнують час даремно. Щодня сотні власників паїв підписують з великими господарствами договори оренди на 100–150 років – люди фактично масово втрачають свою землю.

Для того, щоб парламент не міг зупинити цей негативний процес – спеціальні лобістські групи блокують роботу депутатів, як тільки вони наближаються в своїй роботі до земельного питання. Під час розгляду важливих тем розгоряються скандал, з'являються нові заплутані документи.
Навесні і на початку літа поточного року земельні барони спробували і зовсім заблокувати агрореформу, на вулицях міст з'явилися плакати із закликами залишити все як є і не робити ніяких реформ, виникли намети з бабусями.
Саме така підривна робота в парламенті і ведеться лобістами великих агрохолдингів, щоб не допустити прийняття земельної реформи уряду. Таку думку висловив експерт Максим Кухар, пише propozitsiya.com з посиланням на biz.nv.ua.
Він вважає, що схожий на урядовий документ можна було б прийняти і три роки тому. Адже він просто є калькою з того, що було зроблено 20 років тому в країнах Центральної Європи. Тоді б уже в перший місяць продажу визначили ціну гектара, вартість його короткострокової і довгострокової оренди - і ніхто б із селян не заліз у договір оренди зі смішними ставками і кривими умовами на 49 років.
Якщо агрореформ і далі блокуватимуть і всю землю заберуть у людей великі агрохолдинги через тіньові схеми, то замість тисяч і тисяч дрібних фермерських господарств в Україні утворяться 4–5 великих агрокомпаній, які зберуть основний масив землі.
Природно, що створивши таку олігополію, їм легко буде тримати зарплати на скромному рівні у всій галузі. А також нескінченно вимагати поступок з усіх питань від місцевої і центральної влади.
М. Кухар нагадує, що Україна та її керівництво вже мають аналогічні проблеми в інших галузях. Так, великий-єдиний «Нафтогаз» не раз доводилося дотувати на великі суми з бюджету, оскільки він погрожував кризою всій країні. А металургам досі доводиться прощати жахливі наслідки в екології, токсичні відвали і хвостосховища, погрози залишити цілі міста без роботи.
Тому зрозуміло, що чим більше таких крупно-виробничих шантажистів з'явиться, тим гіршим буде становище їхніх працівників і тим більше будуть зв'язані руки в уряду, щоби проводити реформи або керувати економікою.
Адже й сьогодні вже не секрет – у тих сільгоспрайонах, де багато землі отримав якийсь один виробник, місцева влада просто зобов'язана під нього підлаштовуватися. У цьому сільгоспрайоні агробарон може виливати будь-які кількості отрути і помиїв у річки. Будувати ферми будь-якого рівня смороду просто посеред сіл і труїти жуків на полях майже будь-якими розчинами, не звертаючи уваги на бджіл, ягі здихають. Орати, палити і опилювати свої поля в будь-які способи і гнати каравани триразово перевантажених машин по розбитих сільських дорогах.
Це так поводяться латифундисти та їхні прикажчики на орендованій землі. Де вони ніби гості. Нескладно, уявити, що вони робитимуть, коли обдурюванням і хитрістю вони стануть на цій землі господарями, констатує М. Кухар

©Пропозиція