Минулого року серед нішевих культур найбільш витратним було виробництво гречки і насіння льону-довгунця. Зокрема, середній рівень рентабельності виробництва гречки торік сягав 87,5%, соняшнику - 63%, сої - 52%, а ріпаку - взагалі 45%.
Про це йдеться в матеріалі "Економічний потенціал нішевих культур" на сайті газети "Агробізнес Сьогодні".
Так, середня собівартість виробництва 1 ц гречки в усіх сільськогосподарських підприємствах України сягала 591,3 грн, а льону довгунця — 518,4 грн.
При цьому найменш витратними нішевими сільськогосподарськими культурами були овес і жито, середня собівартість виробництва 1 ц продукції зерна яких, відповідно, становила 203,3 грн та 209,9 грн.
Це ж саме стосується гороху, посівні площі якого цього року досить суттєво зросли. Рівень рентабельності його виробництва становить 76,8%. Прибутковість виробництва вівса, жита і сорго знаходилася на рівні середнього показника для зернових культур.
Як зазначає старший науковий співробітник Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН Юрій Кернасюк, в цілому економічна ефективність вирощування нішевих культур залежить від кон’юнктури ринку та цінової ситуації. Водночас, основна конкурентна перевага нішевих культур полягає у тому, що їх економічний потенціал зумовлений вищою ціною їх реалізації та значним попитом, що зростає, на світовому агропродовольчому ринку. Саме тому аграрій завжди за будь-яких несприятливих умов чи то погодно-кліматичних, чи економічних матиме від їх вирощування достатній для покриття понесених витрат прибуток та впевненість у майбутньому.
Зокрема впродовж 8 місяців 2017 року з України на світові ринки сільськогосподарської продукції і продовольства було спрямовано близько 248,7 тис. т нішевих культур на суму близько 41,7 млн дол. США, що становить майже 95% від річного показника минуло року.
Найбільшим попитом серед нішевих культур вітчизняного виробництва користувалося сорго зернове, експорт якого сягав 131,5 тис. т на суму 18,9 млн дол., а також насіння льону, відповідно, 41,7 тис. т і 13,9 млн дол., та товарна позиція гречки, проса й інших зернових культур.
Водночас імпорт нішевих культур стосувався здебільшого насіння посівного матеріалу, про що свідчить його висока вартість.
