Незважаючи на активізацію ринку елеваторів - плюс 10-12 млн тонн зберігання за останні 10 років - він ще має значний потенціал для розвитку. Адже на сьогоднішній день в Україні попит на зерносховища значно перевищує пропозицію.
Особливо гостро позначається недолік місць зберігання зерна в сегменті малого і середнього бізнесу, якому необхідно зберегти урожай до продажу великим трейдерам, зазначається в інформаційному дайджесті Pro-Consulting.
Експерти відмічають, що найменше забезпеченими регіонами є Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська області, в яких потреба в сховищах покривається наявними потужностями лише на 30%. Найблагополучніша ситуація відзначається в Одеській, Житомирській, Миколаївській, Полтавській та Херсонській областях.
Потреба збільшити кількість елеваторів зумовлена кількома чинниками:
валовий збір зерна і насіння олійних культур забезпечений місцями зберігання лише на 42%;
46% зерносховищ є склади підлогового зберігання з низькими рівнями механізації та автоматизації;
27% всіх елеваторів управляються 15-ма великими агрохолдингами та торговими компаніями;
можливість відвантаження зерна в залізничний транспорт мають близько 82% зерносховищ, але її інтенсивність у різних елеваторів відрізняється від 100 до 8 тис. тонн на добу (середня - близько 900 т/добу або 16 ж/д вагонів).
"Зараз в основному будівництвом нових елеваторів займаються зростаючі агрохолдинги, зацікавлені в збереженні свого врожаю до моменту продажу його за найбільш вигідними цінами. Адже сховище - це важлива ланка у виробничому ланцюжку таких підприємств, так як продаж зерна безпосередньо в період збирання дуже невигідна через низькі ціни, а зберігання його на сторонніх площах проблематично через їх нестачу і високу вартість послуг", - зазначають аналітики.
Ще однією проблемою вітчизняного ринку зерносховищ є його технологічна відсталість. Сучасним вимогам за технологією зберігання і можливості відвантаження до 5 тис. т на добу відповідають лише 25% елеваторів. Втрати зерна в сховищах підлогового типу досягають 15%, тоді як в сучасних вони не перевищують 1%. Крім того, послуги застарілих елеваторів дорожчі на 10% через більшеспоживання в технологічному циклі сушіння зерна газу і електроенергії. Все це зменшує доходи вітчизняних агропідприємств. Проблеми створює і застаріле вантажно-розвантажувальне обладнання, яке не дозволяє приймати габаритні вантажні автомобілі і значно збільшує час обслуговування вагонів-зерновозів.
Водночас валовий збір зерна в країні впевнено переступив позначку 60 млн тонн, а значить і попит на нові сховища буде збільшуватися. Ще одним джерелом підвищення ефективності роботи агросектору є модернізація застарілих елеваторів.
.agro-business.com.ua
