Втеча кадрів та інвесторів: чому владі час повернутися на рейки реформ

$12 млрд. Саме стільки перерахували у 2020 році трудові мігранти в Україну. Тобто $1 млрд щомісяця.

Багато хто очікував, що через коронакризу заробітчани будуть змушені повернутися додому, а показник переказів з-за кордону у 2020 році знизиться. Але натомість він зріс на $200 млн порівняно з 2019 роком.
Про що це свідчить?
По-перше, грошові перекази від наших трудових мігрантів залишаються вагомим внеском у економіку країни. Це понад 10% номінального ВВП. Їхнє надходження допомагає не тільки фінансово підтримати рідних вдома, а і має позитивний вплив на платіжний баланс та валютний ринок, адже це збільшує пропозицію іноземної валюти у країні.
По-друге, це говорить, що українські працівники залишалися затребуваними у країнах Євросоюзу. В умовах кризи, їм вдалося переорієнтуватися, знайти нові робочі місця. Це вкотре доводить, що українці вміють та можуть працювати.
На цьому місці хороші висновки закінчуються, і починаються невтішні. Адже, говорячи про $12 млрд надходжень від наших співвітчизників, потрібно обов’язково згадати інше число. Мінус $868 млн. Це чистий відтік прямих іноземних інвестицій з нашої країни у 2020 році. Число, яке характеризує, скільки іноземні інвестори готові вкласти у нашу країну грошей. І це число вперше з 2015 року було від'ємним.
Тобто, наша економіка продовжує отримувати підживлення не від іноземних інвесторів, які через несприятливий інвестиційний клімат не готові вкладати в Україну, а через те, що звичайні українці змушені шукати роботу за кордоном. Всупереч діям Уряду, а не завдяки.
Звісно, влада могла б пояснити проблему безробіття саме карантинними обмеженнями. Але ж не одна Україна вводила локдаун. Та й наші обмежувальні заходи були значно м’якшими порівняно з країнами-сусідами, куди традиційно їдуть українці «на заробітки».
Ковід оголив проблему працевлаштування в Україні, однак зовсім з іншого боку. За даними Державної служби статистики у 2020 році рівень безробіття зріс з 8,6% до 9,9%. Кількість безробітного населення зросла до 1,7 млн чоловік. Рівень безробіття залишається на максимальних рівнях з 2014 року. Чому? За рік пандемії бізнес хоч і встиг пристосуватися до роботи в нових умовах, проте підприємці не поспішають розгортати інвестиційні проекти.
Через постійну невизначеність, пов’язану з новими хвилями пандемії та карантинних обмежень, бізнес обережно ставиться до найму працівників, а люди — до пошуку роботи. На жаль, ринок праці залишається слабким. Враховуючи, що до 20% робочої сили перебувають у стані прихованого безробіття, підвищення мінімальної зарплати не стимулює підприємців виводити з тіні фонд оплати праці.
Який вихід в такій ситуації? Сьогодні вкрай важливо підтримати бізнес та захистити робочі місця за рахунок державних програм. Це роблять зараз в усьому світі. Точково, але достатньо підтримують саме тих, хто постраждав. Ухвалених владою законів про одноразову допомогу до 8 тис грн найманим працівникам та ФОП виявилось недостатньо. Із 2 млн ФОПів цю допомогу отримала лише чверть — 480 тис. підприємців. Натомість більшість залишилася «за бортом» через наявність іншого КВЕДу.
Визначений Кабміном перелік КВЕДів став суттєвим обмеженням для отримання допомоги. У квітні «Голос» запропонував ухвалити законопроект 5346, який дозволив би розширити коло підприємств та їх працівників, які зможуть отримати 8 тис грн від держави. Ми пропонували, щоб 8 тис. могли отримати ФОПи та працівники закритих через карантин підприємств, у яких не лише основний, а й один із перших п’яти КВЕДів входить до визначеного Кабміном переліку. Інша важлива норма нашого законопроекту — це звільнення зачинених через карантин підприємств та ФОПів від сплати ЄСВ. Так, це не стане поштовхом для їхнього розвитку. Це скоріше відновить справедливість. Коли хоч якусь підтримку держави зможуть отримати більше людей та бізнесів, що постраждали від пандемії.
На жаль, в Уряді не дослухалися до наших пропозицій. Волі на ухвалення необхідних для збереження робочих місць законів не знайшлося. Тож, об'єктивно влада поки провалює завдання з підтримки бізнесу та людей в умовах пандемії.
Однак і такі заходи, хоча і є важливими, проте глобально не вплинуть на такі проблеми, як повернення інвесторів та трудових мігрантів в Україну. Панацеєю у цій ситуації є лише проведення структурних реформ та покращення інвестиційного клімату в країні. Безумовно, в бюджеті немає достатніх коштів на фінансування усіх необхідних програм підтримки. Але влада, на жаль, поводиться безвідповідально та егоїстично, намагаючись вчергове «пропєтлять» від зобов’язань перед інвесторами. Адже ж і коштів від міжнародних партнерів, того ж МВФ, які нам дуже потрібні в цей вже другий рік пандемії, досі немає. Вже майже рік як. І це залишає українську економіку і українських громадян у положенні борців за виживання.
Через постійну невизначеність, пов’язану з новими хвилями пандемії та карантинних обмежень, бізнес обережно ставиться до найму працівників, а люди — до пошуку роботи. На жаль, ринок праці залишається слабким. Враховуючи, що до 20% робочої сили перебувають у стані прихованого безробіття, підвищення мінімальної зарплати не стимулює підприємців виводити з тіні фонд оплати праці.
Який вихід в такій ситуації? Сьогодні вкрай важливо підтримати бізнес та захистити робочі місця за рахунок державних програм. Це роблять зараз в усьому світі. Точково, але достатньо підтримують саме тих, хто постраждав. Ухвалених владою законів про одноразову допомогу до 8 тис грн найманим працівникам та ФОП виявилось недостатньо. Із 2 млн ФОПів цю допомогу отримала лише чверть — 480 тис. підприємців. Натомість більшість залишилася «за бортом» через наявність іншого КВЕДу.
Визначений Кабміном перелік КВЕДів став суттєвим обмеженням для отримання допомоги. У квітні «Голос» запропонував ухвалити законопроект 5346, який дозволив би розширити коло підприємств та їх працівників, які зможуть отримати 8 тис грн від держави. Ми пропонували, щоб 8 тис. могли отримати ФОПи та працівники закритих через карантин підприємств, у яких не лише основний, а й один із перших п’яти КВЕДів входить до визначеного Кабміном переліку. Інша важлива норма нашого законопроекту — це звільнення зачинених через карантин підприємств та ФОПів від сплати ЄСВ. Так, це не стане поштовхом для їхнього розвитку. Це скоріше відновить справедливість. Коли хоч якусь підтримку держави зможуть отримати більше людей та бізнесів, що постраждали від пандемії.
На жаль, в Уряді не дослухалися до наших пропозицій. Волі на ухвалення необхідних для збереження робочих місць законів не знайшлося. Тож, об'єктивно влада поки провалює завдання з підтримки бізнесу та людей в умовах пандемії.
Однак і такі заходи, хоча і є важливими, проте глобально не вплинуть на такі проблеми, як повернення інвесторів та трудових мігрантів в Україну. Панацеєю у цій ситуації є лише проведення структурних реформ та покращення інвестиційного клімату в країні. Безумовно, в бюджеті немає достатніх коштів на фінансування усіх необхідних програм підтримки. Але влада, на жаль, поводиться безвідповідально та егоїстично, намагаючись вчергове «пропєтлять» від зобов’язань перед інвесторами. Адже ж і коштів від міжнародних партнерів, того ж МВФ, які нам дуже потрібні в цей вже другий рік пандемії, досі немає. Вже майже рік як. І це залишає українську економіку і українських громадян у положенні борців за виживання.
biz.nv.ua